куницевий
куни́цевий
-а, -е.
1》 Прикм. до куниця 1).
|| Зробл., пошитий із куниці. Куницевий комір.
2》 у знач. ім. куницеві, -вих, мн., зоол. Назва родини хижих ссавців, до якої належать куниця, видра, борсук та ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови