1. Великий тлумачний словник сучасної мови

куницевий

куни́цевий

-а, -е.

1》 Прикм. до куниця 1).

|| Зробл., пошитий із куниці. Куницевий комір.

2》 у знач. ім. куницеві, -вих, мн., зоол. Назва родини хижих ссавців, до якої належать куниця, видра, борсук та ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куницевий — куни́цевий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. куницевий — КУНИ́ЦЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до куни́ця 1. Куницева шкурка дешевша за соболину (із журн.); // Зробл., пошитий із хутра куниці. По сухій, безлюдній толоці.. Словник української мови у 20 томах
  3. куницевий — КУНИ́ЦЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до куни́ця 1; // Зробл., пошитий із куниці. Куницевий комір. 2. у знач. ім. куни́цеві, вих, мн., зоол. Назва родини хижих ссавців, до якої належать куниця, видра, борсук та ін. Словник української мови в 11 томах