купочки

ку́почки

присудкове слово

незмінювана словникова одиниця

дит.

Значення в інших словниках

1. купочки — незм., дит. Те саме, що купоньки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. купочки — КУ́ПОЧКИ, дит. Пестл. до ку́пки. Бовтається [Явдоха] руками та ногами, вихиля черевом і попереком і приговорює: “.. купочки-купоньки!” (Г. Квітка-Основ'яненко); – Господи помилуй, Господи помилуй! – приговорювала Олена Іванівна, не перестаючи хлюпати.  Словник української мови у 20 томах
3. купочки — КУ́ПОЧКИ, дит. Пестл. до ку́пки. Бовтається [Явдоха] руками та ногами, вихиля черевом і попереком і приговорює: «..купочки-купоньки!» (Кв.-Осн., II, 1956. 183).  Словник української мови в 11 томах
4. купочки — Купочки гл., дѣтс. = купі.  Словник української мови Грінченка