куркулище

куркули́ще

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Значення в інших словниках

1. куркулище — КУРКУЛИ́ЩЕ, а, ч., розм., зневажл. Збільш. до курку́ль. Як злетілася вовками до хати вся Смолякова фамілійка: і сердитий, як звір, куркулище – брат з Вербівця (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
2. куркулище — КУРКУЛИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до курку́ль. Як злетілася вовками до хати вся Смолякова фамілійка: і сердитий, як звір, курку лище — брат з Вербівця (Козл., Ю. Крук, 1957, 464).  Словник української мови в 11 томах