куркулище
КУРКУЛИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до курку́ль.
Як злетілася вовками до хати вся Смолякова фамілійка: і сердитий, як звір, курку лище — брат з Вербівця (Козл., Ю. Крук, 1957, 464).
Словник української мови (СУМ-11)КУРКУЛИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до курку́ль.
Як злетілася вовками до хати вся Смолякова фамілійка: і сердитий, як звір, курку лище — брат з Вербівця (Козл., Ю. Крук, 1957, 464).
Словник української мови (СУМ-11)