куркуляка —
-и, ч., іст. Збільш. до куркуль.
Великий тлумачний словник сучасної мови
куркуляка —
КУРКУЛЯ́КА, и, ч., розм., зневажл. Збільш. до курку́ль. Заговорив [парубок] згодом, підвівши очі: – Ти от повіриш, мій хазяїн – куркуляка ж який: мав сімдесят десятин землі (А. Головко); На зріст куркуляка був такий високий, що Василь перед ним здавався підлітком (О. Довженко).
Словник української мови у 20 томах
куркуляка —
КУРКУЛЯ́КА, и, ч., зневажл. Збільш. до курку́ль. Заговорив [парубок] згодом, підвівши очі: — Ти от повіриш, мій хазяїн — куркуляка ж який: мав сімдесят десятин землі (Головко, II, 1957, 12); На зріст куркуляка був такий високий, що Василь перед ним здавався підлітком (Довж., І, 1958, 83).
Словник української мови в 11 томах