Орфографічний словник української мови

кучматий

кучма́тий

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кучматий — див. кошлатий  Словник синонімів Вусика
  2. кучматий — -а, -е, розм. Те саме, що кошлатий. || З кошлатим волоссям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кучматий — КУЧМА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що кошла́тий. Денис, повернувши кучмату голову до тепла, спить на кожусі (Григорій Тютюнник); Вмить кучматі русяві пасма розпались, і з їхніх свавільних хвиль постало миловидне й блискуче, наче обкатана морська галька...  Словник української мови у 20 томах
  4. кучматий — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  5. кучматий — КУЧМА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що кошла́тий. Денис, повернувши кучмату голову до тепла, спить на кожусі (Тют., Вир, 1964, 15); З-за рогу, заступаючи кучматою шапкою сріблясту підківку місяця, показується чоловіча постать у кожусі (Бабляк, Вишн.  Словник української мови в 11 томах
  6. кучматий — Кучма́тий, -а, -е Густой и всклокоченный (о мѣхѣ). Желех.  Словник української мови Грінченка