кучматий

КУЧМА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що кошла́тий.

Денис, повернувши кучмату голову до тепла, спить на кожусі (Тют., Вир, 1964, 15);

З-за рогу, заступаючи кучматою шапкою сріблясту підківку місяця, показується чоловіча постать у кожусі (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 285);

*Образно. Їх [верби] восени пообрубували, і тепер із їх кучматих голів виростали нові тонкі паростки (Гжицький, Чорне озеро, 1961,25);

// З кошлатим волоссям.

Щербина, бувало, обдурював.. і кучматих румунських циган-переводчиків, які нерідко з краденими кіньми перебиралися з королівства на Поділля (Стельмах, І, 1962, 69).

Значення в інших словниках

1. кучматий — кучма́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. кучматий — див. кошлатий  Словник синонімів Вусика
3. кучматий — -а, -е, розм. Те саме, що кошлатий. || З кошлатим волоссям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кучматий — КУЧМА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що кошла́тий. Денис, повернувши кучмату голову до тепла, спить на кожусі (Григорій Тютюнник); Вмить кучматі русяві пасма розпались, і з їхніх свавільних хвиль постало миловидне й блискуче, наче обкатана морська галька...  Словник української мови у 20 томах
5. кучматий — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. кучматий — Кучма́тий, -а, -е Густой и всклокоченный (о мѣхѣ). Желех.  Словник української мови Грінченка