Орфографічний словник української мови

кювета

кюве́та

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кювета — -и, ж. Посудина, признач. для дослідження рідин або газів оптичними методами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кювета — КЮВЕ́ТА, и, ж. Ванночка для обробки й промивання фотографічних та ін. пластинок та відбитків, а також травлення кліше. Кювета з розчином кислоти, в якій лежала мідна дошка, погойдувалася в міцних руках (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. кювета — КЮВЕ́ТА, и, ж. Ванночка для обробки й промивання фотографічних та ін. пластинок та відбитків. Кювета з розчином кислоти, в якій лежала мідна дошка, погойдувалася в міцних руках (Ільч.  Словник української мови в 11 томах