кювета
КЮВЕ́ТА, и, ж. Ванночка для обробки й промивання фотографічних та ін. пластинок та відбитків.
Кювета з розчином кислоти, в якій лежала мідна дошка, погойдувалася в міцних руках (Ільч., Серце жде, 1939, 143);
Під час проявлення слід ритмічно, але не швидко погойдувати кювету або пінцетом пересувати фотопапір у проявнику (Довідник фот., 1959, 163).
Словник української мови (СУМ-11)