кювета

КЮВЕ́ТА, и, ж.

Ванночка для обробки й промивання фотографічних та ін. пластинок та відбитків, а також травлення кліше.

Кювета з розчином кислоти, в якій лежала мідна дошка, погойдувалася в міцних руках (О. Ільченко);

Під час проявлення слід ритмічно, але не швидко погойдувати кювету або пінцетом пересувати фотопапір у проявнику (з наук. літ.);

Кювета скляна оптична призначена для фотометрування у фотометрах з кислотами, лугами і органічними розчинниками (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. кювета — кюве́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кювета — -и, ж. Посудина, признач. для дослідження рідин або газів оптичними методами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кювета — КЮВЕ́ТА, и, ж. Ванночка для обробки й промивання фотографічних та ін. пластинок та відбитків. Кювета з розчином кислоти, в якій лежала мідна дошка, погойдувалася в міцних руках (Ільч.  Словник української мови в 11 томах