Орфографічний словник української мови

ківі

кі́ві 1

іменник чоловічого роду, істота

птах

кі́ві 2

іменник чоловічого роду

плід

кі́ві 3

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

жартівливе прізвисько новозеландців

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ківі — I невідм., ж. Нелітаючий безкрилий птах з довгим дзьобом і чотирипалими ногами, що живе на островах Нової Зеландії. II невідм., с. Тропічне плодове дерево, що дає зеленувато-коричневі плоди з бархатистою шкіркою та кисло-солодким смаком; плід такого дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ківі — КІ́ВІ¹, невідм., ж. Рід нелітаючих безкрилих птахів ряду ківіподібних розміром з велику курку, з довгим дзьобом і чотирипалими ногами, поширений у густих лісах на островах Нової Зеландії.  Словник української мови у 20 томах
  3. ківі — кі́ві, кі́ві-кі́ві (майорійське) рід птахів ряду ківіподібних; поширений у Новій Зеландії. Розміром з велику курку; не літає, має лише зачаткові крила.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Ківі — (Kivi) Алексіс (псевдонім Алексіса Стенвалля), 1834-72, фінський письменник; творець класичного фінського роману (Семеро братів) та перших національних драм (за мотивами Калевали).  Універсальний словник-енциклопедія
  5. ківі — КІ́ВІ, невідм., ж. (Apterix custralis). Нелітаючий безкрилий птах з довгим дзьобом і чотирипалими ногами, що живе на островах Нової Зеландії. Ківі.. належить до групи нелітаючих птахів, завбільшки з великого свійського півня (Посібник з зоогеогр., 1956, 11).  Словник української мови в 11 томах