ківі

КІ́ВІ¹, невідм., ж.

Рід нелітаючих безкрилих птахів ряду ківіподібних розміром з велику курку, з довгим дзьобом і чотирипалими ногами, поширений у густих лісах на островах Нової Зеландії.

Мисливці зустрічали тут численні зграї ківі, які трапляються лише зрідка в місцевостях, куди вчащають маорійці [маорі] (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);

У ківі кінчик хорди прямий (з наук. літ.);

Усі види ківі мають сильні чотирипалі ноги та довгий вузький дзьоб із ніздрями на самому кінчику (з наук.-попул. літ.).

КІ́ВІ², невідм., с.

1. Субтропічна рослина родини актинідієвих із ароматними соковитими плодами, вкритими коричневою шкіркою.

Після обіду професорові було не до розмов: читав книжки про вирощування ківі (Люко Дашвар);

Ківі росте в гірських місцевостях Китаю (з навч. літ.);

Рослина, яку ми знаємо як ківі, була відкрита в Китаї понад 700 років тому, а її плоди довгий час називали китайським аґрусом (із журн.).

2. Плід цієї рослини.

На таці яких тільки фруктів не було: виноград білий, червоний і чорний, банани, ананаси, ківі, помаранчі, мандарини (Ю. Винничук);

Дрібні пухирці газу лоскотали язик та губи, обсідаючи шматочки ківі та апельсина (Г. Вдовиченко);

Одна ягода ківі після ситного обіду чудово допоможе прибрати неприємні відчуття – тяжкість в шлунку, печію (з наук.-попул. літ.).

КІ́ВІ³, невідм., мн. і одн., ч. і ж., жарт.

Прізвисько новозеландців.

Прізвисько “ківі” виникло в роки Першої світової війни у новозеландських військовослужбовців, які мали нарукавні емблеми із зображенням однойменного птаха (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. ківі — кі́ві 1 іменник чоловічого роду, істота птах кі́ві 2 іменник чоловічого роду плід кі́ві 3 іменник чоловічого або жіночого роду, істота жартівливе прізвисько новозеландців  Орфографічний словник української мови
2. ківі — I невідм., ж. Нелітаючий безкрилий птах з довгим дзьобом і чотирипалими ногами, що живе на островах Нової Зеландії. II невідм., с. Тропічне плодове дерево, що дає зеленувато-коричневі плоди з бархатистою шкіркою та кисло-солодким смаком; плід такого дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ківі — кі́ві, кі́ві-кі́ві (майорійське) рід птахів ряду ківіподібних; поширений у Новій Зеландії. Розміром з велику курку; не літає, має лише зачаткові крила.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. Ківі — (Kivi) Алексіс (псевдонім Алексіса Стенвалля), 1834-72, фінський письменник; творець класичного фінського роману (Семеро братів) та перших національних драм (за мотивами Калевали).  Універсальний словник-енциклопедія
5. ківі — КІ́ВІ, невідм., ж. (Apterix custralis). Нелітаючий безкрилий птах з довгим дзьобом і чотирипалими ногами, що живе на островах Нової Зеландії. Ківі.. належить до групи нелітаючих птахів, завбільшки з великого свійського півня (Посібник з зоогеогр., 1956, 11).  Словник української мови в 11 томах