Ківі

(Kivi)

Алексіс (псевдонім Алексіса Стенвалля), 1834-72, фінський письменник; творець класичного фінського роману (Семеро братів) та перших національних драм (за мотивами Калевали).

∗∗∗

I

плоди актинідії (китайської), вирощують на плантаціях, переважно у Новій Зеландії та Каліфорнії; смачні, із зеленим соковитим м'якушем, довж. до 6 см, містять у 100 г бл. 1400 мг вітаміну С; називають ще китайським аґрусом.

II

назва 3 видів нелітаючих птахів, водяться у лісах Нової Зеландії; розміром з курку, крила дуже маленькі, пір'я волосовидне, дзьоб довгий, загнутий донизу, з ніздрями на кінчику; нічний спосіб життя.

Значення в інших словниках

1. ківі — кі́ві 1 іменник чоловічого роду, істота птах кі́ві 2 іменник чоловічого роду плід кі́ві 3 іменник чоловічого або жіночого роду, істота жартівливе прізвисько новозеландців  Орфографічний словник української мови
2. ківі — I невідм., ж. Нелітаючий безкрилий птах з довгим дзьобом і чотирипалими ногами, що живе на островах Нової Зеландії. II невідм., с. Тропічне плодове дерево, що дає зеленувато-коричневі плоди з бархатистою шкіркою та кисло-солодким смаком; плід такого дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ківі — КІ́ВІ¹, невідм., ж. Рід нелітаючих безкрилих птахів ряду ківіподібних розміром з велику курку, з довгим дзьобом і чотирипалими ногами, поширений у густих лісах на островах Нової Зеландії.  Словник української мови у 20 томах
4. ківі — кі́ві, кі́ві-кі́ві (майорійське) рід птахів ряду ківіподібних; поширений у Новій Зеландії. Розміром з велику курку; не літає, має лише зачаткові крила.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ківі — КІ́ВІ, невідм., ж. (Apterix custralis). Нелітаючий безкрилий птах з довгим дзьобом і чотирипалими ногами, що живе на островах Нової Зеландії. Ківі.. належить до групи нелітаючих птахів, завбільшки з великого свійського півня (Посібник з зоогеогр., 1956, 11).  Словник української мови в 11 томах