кілечко

кіле́чко

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. кілечко — -а, с. Зменш.-пестл. до кільце 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кілечко — КІЛЕ́ЧКО, розм. КОЛЕ́ЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до кільце́ 1, 2, 4. Його погляд упав на щілину замка. З неї стирчало залізне кілечко (М.  Словник української мови у 20 томах
3. кілечко — КІЛЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до кільце́ 1, 2. Він витяг з кишені френча низку ключів на блискучому металевому кілечку (Загреб., Європа 45, 1959, 82); З його товстої, вдоволено одвислої губи самі по собі спливали рівні шовкові кілечка диму (Баш, Вибр., 1948, 137).  Словник української мови в 11 томах