Значення в інших словниках
-
кільчик —
-а, ч. Стебло рослини на початку його розвитку з насіння, кореневища, цибулини, бульби; паросток.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кільчик —
КІ́ЛЬЧИК, а, ч. Стебло рослини на початку його розвитку з насіння, кореневища, цибулини, бульби; паросток. І, ніби на вечірню знаду, прийшла сосниця прямо з саду і кільчиком своїм зеленим чомусь націлюється в мене (П.
Словник української мови у 20 томах
-
кільчик —
КІ́ЛЬЧИК, а, ч. Стебло рослини на початку його розвитку з насіння, кореневища, цибулини, бульби; паросток.
Словник української мови в 11 томах
-
кільчик —
Кільчик, -ка м. ум. отъ кілець.
Словник української мови Грінченка