Значення в інших словниках
-
кінський —
-а, -е. 1》 Прикм. до кінь 1). || Власт. коневі, коням. || Такий, як у коня. || Признач. для коней. Кінська збруя (упряж). Кінська ступня мед. — вроджена або набута хибна позиція ступні у фіксованому підошовному згинанні в гомілковоступневому суглобі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кінський —
КІ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кінь 1. Тільки іскра з-під копит кінських сипнула та й з очей зникли [Кармель з товаришами] (Марко Вовчок); З вулиці, крізь одчинене вікно летіла до кабінету лайка, скрип коліс та хлюпання кінських ніг (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
кінський —
кі́нський : ◊ на кі́нський вели́кдень → Великдень
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
кінський —
КІ́НСЬКИЙ (пов'язаний з конем, кіньми); КОНЯ́ЧИЙ (належний, характерний коневі); КІ́ННИЙ (якому надають руху коні; пов'язаний з їздою на конях). Гусари чванились один перед одним дорогими баскими кіньми та кінською збруєю (І.
Словник синонімів української мови
-
кінський —
Кі́нський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кінський —
КІ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кінь 1. Тільки іскра з-під копит кінських сипнула та й з очей зникли [Кармель з товаришами] (Вовчок, І, 1955, 360); Йому здалека відповідало кінське іржання (Донч., II, 1956, 47); Кінський табун; // Власт. коневі, коням.
Словник української мови в 11 томах