кіста —
-и, ж., мед. Порожниста пухлина в органах і тканинах людини й тварин, заповнена рідиною або кашкоподібною масою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кіста —
КІСТА́, и́, ж., вет., мед. Патологічна порожнина в органах і тканинах людини й тварин, заповнена рідиною або кашкоподібною масою. Кіста сальної залози шкіри, атерома, спостерігається на ділянках шкіри, багатих на сальні залози – волосистій частині голови, обличчі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
кіста —
кіста́ (від грец. κύστις – міхур) порожнистий утвір в органах і тканинах людини й тварин; здебільшого заповнена рідиною або кашкоподібною масою. К. можуть виникати внаслідок закупорювання протоків будь-яких залоз, змертвіння (некрозу) тканини тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
кіста —
КІСТА́, и́, ж., мед. Порожниста пухлина в органах і тканинах людини й тварин, заповнена рідиною або кашкоподібною масою. Кістою взагалі називається порожнина, виповнена будь-яким вмістом (Курс патології, 1956, 167).
Словник української мови в 11 томах