кіста

КІСТА́, и́, ж., мед. Порожниста пухлина в органах і тканинах людини й тварин, заповнена рідиною або кашкоподібною масою.

Кістою взагалі називається порожнина, виповнена будь-яким вмістом (Курс патології, 1956, 167).

Значення в інших словниках

1. кіста — кіста́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кісти́  Орфографічний словник української мови
2. кіста — -и, ж., мед. Порожниста пухлина в органах і тканинах людини й тварин, заповнена рідиною або кашкоподібною масою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кіста — КІСТА́, и́, ж., вет., мед. Патологічна порожнина в органах і тканинах людини й тварин, заповнена рідиною або кашкоподібною масою. Кіста сальної залози шкіри, атерома, спостерігається на ділянках шкіри, багатих на сальні залози – волосистій частині голови, обличчі (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. кіста — кіста́ (від грец. κύστις – міхур) порожнистий утвір в органах і тканинах людини й тварин; здебільшого заповнена рідиною або кашкоподібною масою. К. можуть виникати внаслідок закупорювання протоків будь-яких залоз, змертвіння (некрозу) тканини тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука