лазаретник —
-а, ч., розм., заст. Хворий, який лежить у лазареті (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
лазаретник —
ЛАЗАРЕ́ТНИК, а, ч., розм., заст. Хворий, який лежить у лазареті. – Привiт лазаретникам, – закричав вiн, увiйшовши. Ми з Богданом порозплющували очi–– (Ю. Яновський); З усіх жертв нещадного ярмарку становище лазаретників було найжахливішим (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
лазаретник —
ЛАЗАРЕ́ТНИК, а, ч., розм., заст. Хворий, який лежить у лазареті (у 1 знач.). З усіх жертв нещадного ярмарку становище лазаретників було найжахливішим (Гончар, Таврія, 1952, 107).
Словник української мови в 11 томах