лазаретник
ЛАЗАРЕ́ТНИК, а, ч., розм., заст. Хворий, який лежить у лазареті (у 1 знач.).
З усіх жертв нещадного ярмарку становище лазаретників було найжахливішим (Гончар, Таврія, 1952, 107).
Словник української мови (СУМ-11)ЛАЗАРЕ́ТНИК, а, ч., розм., заст. Хворий, який лежить у лазареті (у 1 знач.).
З усіх жертв нещадного ярмарку становище лазаретників було найжахливішим (Гончар, Таврія, 1952, 107).
Словник української мови (СУМ-11)