лазун —
ЛАЗУ́Н, а, ч., діал. 1. Той, хто добре лазить по деревах, скелях і т. ін. У скелелазному таборі на Довбушах інструктори та досвідчені лазуни також не втрачали часу даремно і працювали над своїми проектами (з газ.). 2. Те саме, що бродя́га.
Словник української мови у 20 томах