Орфографічний словник української мови

лазур

лазу́р

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лазур — -і, ж., рідко -у, ч. 1》 поет. Яскраво-синій колір; блакить. 2》 Фарба такого кольору. Берлінська лазур — мінеральний пігмент синього кольору, що застосовується для виготовлення малярних і друкарських фарб, лаків тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лазур — ЛАЗУ́Р, і, ж., рідше у, ч. 1. поет. Яскраво-синій колір; блакить. Чисте небо усміхалося своїм нескінченним лазуром до темної зелені борів (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. лазур — БЛАКИ́ТЬ (блакитний колір), ГОЛУБІ́НЬ, ГОЛУБИЗНА́, БЛАКИ́Т заст.; ЛАЗУ́Р поет. (перев. про небо, море); БІРЮЗА́. Мов крижини, пливли в небесній блакиті хмари (В. Шевчук); Змарніла, зблякла краса молодиці..  Словник синонімів української мови
  4. лазур — ЛАЗУ́Р, і, ж., рідко у, ч. 1. поет. Яскраво-синій колір; блакить. Чисте небо усміхалося своїм нескінченним лазуром до темної зелені борів (Фр.  Словник української мови в 11 томах