лакриця — Орфографічний словник української мови

лакриця — -і, ж. Те саме, що локриця. Великий тлумачний словник сучасної мови
лакриця — ЛАКРИЦЯ, і, ж. 1. Рід рослин родини бобових; солодка, солодець. Лакриця, також відома під назвою солодка гладка, – багаторічна рослина, яка поширена здебільшого в Середземномор'ї (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах
лакриця — лакри́ця (нім Lakritze, з лат. liquiritia, від грец. γλυκύρριξα – солодкий корінь) рід багаторічних трав’янистих рослин родини бобових. Поширені здебільшого в Середземномор’ї. Деякі види вирощують як технічні й лікарські рослини. Інші назви – солодка, солодець. Словник іншомовних слів Мельничука