Орфографічний словник української мови

лебедиця

лебеди́ця

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лебедиця — -і, ж. Самка лебедя (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лебедиця — ЛЕБЕДИ́ЦЯ, і, ж. 1. Самиця лебедя (у 1 знач.). – Я не лебідь, а лебедиця. Я князівна, – промовила до Юрка лебедиця людською мовою (І. Нечуй-Левицький); Лебедиця змахнула дужими крильми, вихопила Завергана з води й понесла над рікою... (Д.  Словник української мови у 20 томах
  3. лебедиця — ЛЕБЕДИ́ЦЯ, і, ж. Самка лебедя (у 1 знач.). — Я не лебідь, а лебедиця. Я князівна,— промовила до Юрка лебедиця людською мовою (Н.-Лев., III, 1956, 290); *У порівн. Вся вона була якась внутрішньо чиста, мов лебедиця (Гур., Друзі.., 1959, 146).  Словник української мови в 11 томах
  4. лебедиця — Лебедиця, -ці ж. Лебедка. Желех.  Словник української мови Грінченка