легалізація

легаліза́ція

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. легалізація — [леигал'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
2. легалізація — -ї, ж. 1》 Перехід на легальне становище. 2》 Надання законної сили; узаконення. 3》 У міжнародному праві – засвідчення консулом підписів на документах, що виходять із закордонних установ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легалізація — ЛЕГАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Перехід на легальне становище, узаконення. Жінка за картов [картою] їде! А це значить, що – біда: спершу карта, легалізація, далі – від на жітєльство [посвідка на постійне проживання] (Г. Тарасюк); В Україні у 1920...  Словник української мови у 20 томах
4. легалізація — (англ. legalizatіоn) узаконення, надання законної сили, перехід на легальні відносини; в міжнародному праві – підтвердження достовірності та юридичної сили документа, виданого в іноземній державі.  Економічний словник
5. легалізація — легаліза́ція (від лат. legalis – законний) 1. Узаконення, надання законної сили якому-небудь актові або дії. 2. В міжнародному праві засвідчення консулом підписів на документах, що виходять з іноземних установ.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. легалізація — ЛЕГАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Перехід на легальне становище. Вимоги страйку були такі: звільнення політичних в’язнів з тюрем, легалізація Ради робітничих депутатів, свобода слова і зібрань (Смолич. V, 1959, 113). 2. Надання законної сили; узаконення.  Словник української мови в 11 томах
7. легалізація — рос. легализация 1. Узаконення, надання юридичної сили, дозвіл діяльності організації. 2. Підтвердження справжності та юридичної сили документа, виданого в іншій державі у формі стверджуючого надпису.  Eкономічна енциклопедія