легалізація
ЛЕГАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Перехід на легальне становище.
Вимоги страйку були такі: звільнення політичних в’язнів з тюрем, легалізація Ради робітничих депутатів, свобода слова і зібрань (Смолич. V, 1959, 113).
2. Надання законної сили; узаконення.
[Рахміль:] То документ без підпису, без легалізації— так собі, писарева мазанина (Фр., IX, 1952, 71).
Словник української мови (СУМ-11)