Орфографічний словник української мови

лелечин

леле́чин

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лелечин — -а, -е. Належний лелеці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лелечин — ЛЕЛЕ́ЧИН, а, е. Належний лелеці. А ген над рікою Зрослись верба з вербою, Лелечина там хата Із хмизу в вишині (Д. Білоус); Вiддалеки побачив рiдну хату.  Словник української мови у 20 томах
  3. лелечин — ЛЕЛЕ́ЧИН, а, е. Належний лелеці. А ген над рікою Зрослись верба з вербою, Лелечина там хата Із хмизу в вишині (Біл., Пташ. голоси, 1956, 36).  Словник української мови в 11 томах