листик — Орфографічний словник української мови

листик — I -а, ч. Зменш. до лист I. II -а, ч. Зменш. до лист II. Великий тлумачний словник сучасної мови
листик — ЛИ́СТИК¹, а, ч., рідко. Зменш. до лист¹. [Лучицька:] Ох, оця квiточка! Скiльки було щастя... а тепер зав'яла... А цей листик зелений... (М. Старицький); Мені відомий кожен листик кожного куща. Словник української мови у 20 томах
листик — ЛИ́СТИК¹, а, ч. Зменш. до лист¹. *У порівн. Зевес моргнув, як кріль усами, Олимп, мов листик, затрусивсь (Котл., І, 1952, 242). ЛИСТИК², а, ч. Зменш до лист². Моїх книжок нехитрі листики не йшли на форуми і виставки (Бичко, Простота, 1963, 37). Словник української мови в 11 томах
листик — Листик, -ка м. ум. отъ лист. Словник української мови Грінченка