листик

ЛИ́СТИК¹, а, ч. Зменш. до лист¹.

*У порівн. Зевес моргнув, як кріль усами, Олимп, мов листик, затрусивсь (Котл., І, 1952, 242).

ЛИСТИК², а, ч. Зменш до лист².

Моїх книжок нехитрі листики не йшли на форуми і виставки (Бичко, Простота, 1963, 37).

Значення в інших словниках

1. листик — ли́стик 1 іменник чоловічого роду листя ли́стик 2 іменник чоловічого роду послання  Орфографічний словник української мови
2. листик — I -а, ч. Зменш. до лист I. II -а, ч. Зменш. до лист II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. листик — ЛИ́СТИК¹, а, ч., рідко. Зменш. до лист¹. [Лучицька:] Ох, оця квiточка! Скiльки було щастя... а тепер зав'яла... А цей листик зелений... (М. Старицький); Мені відомий кожен листик кожного куща.  Словник української мови у 20 томах
4. листик — Листик, -ка м. ум. отъ лист.  Словник української мови Грінченка