лицювати — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

лицювати — Перелицьовувати, Г. личити. Словник синонімів Караванського
лицювати — I -юю, -юєш, недок., перех. Перешивати, роблячи спідній бік лицьовим; перелицьовувати. II -ює, недок., неперех., діал. Личити. Великий тлумачний словник сучасної мови
лицювати — ЛИЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., що. 1. Перешивати, роблячи спідній бік лицьовим; перелицьовувати. Сім раз відріза́ли – довга, сім раз лицювали – нова (прислів'я); Ліна Костенко завжди поетеса – і в поезії своїй, і в зовнішності, в погляді... Словник української мови у 20 томах
лицювати — ПАСУВА́ТИ (відповідати кому-, чому-небудь за певними ознаками; відповідати певним традиціям), ГОДИ́ТИСЯ, ПІДХО́ДИТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ВИПАДА́ТИ, ПРИПАДА́ТИ, ПОДОБА́ТИ, ЛИ́ЧИТИ, ЛИЦЮВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
лицювати — Лицюва́ти, -цю́ю, -цю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лицювати — ЛИЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Перешивати, роблячи спідній бік лицьовим; перелицьовувати. Сім раз відріза́ли — довга, сім раз лицювали — нова (Укр.. присл.., 1955, 318). ЛИЦЮВА́ТИ², ю́є, недок., неперех., діал. Личити. Словник української мови в 11 томах
лицювати — Лицюва́ти, -цюю, -єш гл. 1) Перелицовывать. Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова. Ном. № 11139. 2) = личити. Тобі тото́ не лицює. Желех. Словник української мови Грінченка