лицювати

ЛИЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Перешивати, роблячи спідній бік лицьовим; перелицьовувати.

Сім раз відріза́ли — довга, сім раз лицювали — нова (Укр.. присл.., 1955, 318).

ЛИЦЮВА́ТИ², ю́є, недок., неперех., діал. Личити.

Її рум’яні лиця і палкі, на всі боки стріляючі очі зовсім якось не лицювали до тої жалоби (Фр., III, 1950, 414);

Туга за минулим і старим не лицює молоді (У. Кравч., Вибр., 1958, 261).

Значення в інших словниках

1. лицювати — лицюва́ти 1 дієслово недоконаного виду перешивати лицюва́ти 2 дієслово недоконаного виду личити діал.  Орфографічний словник української мови
2. лицювати — Перелицьовувати, Г. личити.  Словник синонімів Караванського
3. лицювати — I -юю, -юєш, недок., перех. Перешивати, роблячи спідній бік лицьовим; перелицьовувати. II -ює, недок., неперех., діал. Личити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лицювати — ЛИЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., що. 1. Перешивати, роблячи спідній бік лицьовим; перелицьовувати. Сім раз відріза́ли – довга, сім раз лицювали – нова (прислів'я); Ліна Костенко завжди поетеса – і в поезії своїй, і в зовнішності, в погляді...  Словник української мови у 20 томах
5. лицювати — ПАСУВА́ТИ (відповідати кому-, чому-небудь за певними ознаками; відповідати певним традиціям), ГОДИ́ТИСЯ, ПІДХО́ДИТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ВИПАДА́ТИ, ПРИПАДА́ТИ, ПОДОБА́ТИ, ЛИ́ЧИТИ, ЛИЦЮВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
6. лицювати — Лицюва́ти, -цю́ю, -цю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лицювати — Лицюва́ти, -цюю, -єш гл. 1) Перелицовывать. Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова. Ном. № 11139. 2) = личити. Тобі тото́ не лицює. Желех.  Словник української мови Грінченка