ложечка

ло́жечка

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири ло́жечки

Значення в інших словниках

1. ложечка — див. ложиця  Словник церковно-обрядової термінології
2. ложечка — -и, ж. 1》 Зменш. до ложка. || Пестл. до ложка. 2》 чого. Деталь деяких машин і знарядь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ложечка — ЛО́ЖЕЧКА, и, ж. 1. Зменш. до ло́жка. Стась мовчав і тільки колотив ложечкою чай (І. Нечуй-Левицький); Копачиха продає через треті руки старі капоти, сережки, ложечки й золоті п'ятірки (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. ложечка — годува́ти з ло́жечки кого, ірон. Надмірно опікати когось, піклуватися про кого-небудь. Перш за все (Семен) хоче рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на “клуб інтелектуалів”... Вони дорослі люди, і годі вже годувати їх з ложечки (Ю. Бедзик).  Фразеологічний словник української мови
5. ложечка — Ло́жечка, -чки, -чці; -жечки́, -жечо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ложечка — ЛО́ЖЕЧКА, и, ж. 1. Зменш. до ло́жка. Стась мовчав і тільки колотив ложечкою чай (Н.-Лев., II, 1956, 74); Опущена в гарячий чай металева ложечка, дістаючи теплоту від чаю, нагрівається (Фізика, II, 1957, 19); Дідок..  Словник української мови в 11 томах
7. ложечка — Ложечка, -ки ж. 1) ум. отъ ложка. 2) мн. Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія. Ив. 64.  Словник української мови Грінченка