ложечка

ЛО́ЖЕЧКА, и, ж.

1. Зменш. до ло́жка.

Стась мовчав і тільки колотив ложечкою чай (І. Нечуй-Левицький);

Копачиха продає через треті руки старі капоти, сережки, ложечки й золоті п'ятірки (Б. Антоненко-Давидович);

Срібна ложечка нервово дзвонить об порцеляну, пані Зигмунтовська благальне дивиться на нас (Р. Горак);

// Пестл. до ло́жка.

Дівчатам вже не до їжі .. Треба своє діло справляти; та, не бравшись за ложечки, і заспівали (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Дайте мені, голубко, борщику трошки .. Хоч дві ложечки (М. Коцюбинський).

2. чого, техн. Деталь деяких машин і знарядь.

Картоплю добре захоплювали ложечки саджалки і висаджували в ґрунт без пропусків (з наук. літ.).

3. розм. Нижня частина грудей під ребрами.

Андрій дивиться з досадою на той “революційний” фасад рідного міста і його нудить під ложечкою (І. Багряний);

То був настрій, то було відчуття десь під ложечкою, десь у потилиці, у переніссі (Любко Дереш).

Значення в інших словниках

1. ложечка — ло́жечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ло́жечки  Орфографічний словник української мови
2. ложечка — див. ложиця  Словник церковно-обрядової термінології
3. ложечка — -и, ж. 1》 Зменш. до ложка. || Пестл. до ложка. 2》 чого. Деталь деяких машин і знарядь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ложечка — годува́ти з ло́жечки кого, ірон. Надмірно опікати когось, піклуватися про кого-небудь. Перш за все (Семен) хоче рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на “клуб інтелектуалів”... Вони дорослі люди, і годі вже годувати їх з ложечки (Ю. Бедзик).  Фразеологічний словник української мови
5. ложечка — Ло́жечка, -чки, -чці; -жечки́, -жечо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ложечка — ЛО́ЖЕЧКА, и, ж. 1. Зменш. до ло́жка. Стась мовчав і тільки колотив ложечкою чай (Н.-Лев., II, 1956, 74); Опущена в гарячий чай металева ложечка, дістаючи теплоту від чаю, нагрівається (Фізика, II, 1957, 19); Дідок..  Словник української мови в 11 томах
7. ложечка — Ложечка, -ки ж. 1) ум. отъ ложка. 2) мн. Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія. Ив. 64.  Словник української мови Грінченка