локатив

локати́в

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. локатив — -а, ч. Місцевий відмінок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. локатив — ЛОКАТИ́В, а, ч., лінгв. Місцевий відмінок. У функції локатива домінують назви предметів дійсності, які вказують на статичну і динамічну локалізацію дії щодо просторових меж цього предмета (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. локатив — локати́в [лат. (casus) locativus] місцевий відмінок.  Словник іншомовних слів Мельничука