Орфографічний словник української мови

локаята

локая́та

іменник жіночого роду

інд.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. локаята — -и, ж. Давньоіндійська система матеріалізму, що пояснює світ взаємодією чотирьох елементів: землі, води, вогню та повітря; завдяки змішанню цих елементів виникає також і духовне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. локаята — ЛОКАЯ́ТА, и, ж. Давньоіндійська система матеріалізму, що пояснювала світ взаємодією чотирьох елементів (землі, води, вогню і повітря), проголошувала матеріальний світ єдиною реальністю, а метою людського існування – насолоди.  Словник української мови у 20 томах
  3. локаята — локая́та (санскр.) те саме, що й чарвака.  Словник іншомовних слів Мельничука