локаята
локая́та
іменник жіночого роду
інд.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- локаята — -и, ж. Давньоіндійська система матеріалізму, що пояснює світ взаємодією чотирьох елементів: землі, води, вогню та повітря; завдяки змішанню цих елементів виникає також і духовне. Великий тлумачний словник сучасної мови
- локаята — ЛОКАЯ́ТА, и, ж. Давньоіндійська система матеріалізму, що пояснювала світ взаємодією чотирьох елементів (землі, води, вогню і повітря), проголошувала матеріальний світ єдиною реальністю, а метою людського існування – насолоди. Словник української мови у 20 томах
- локаята — локая́та (санскр.) те саме, що й чарвака. Словник іншомовних слів Мельничука