локаята

локая́та

-и, ж.

Давньоіндійська система матеріалізму, що пояснює світ взаємодією чотирьох елементів: землі, води, вогню та повітря; завдяки змішанню цих елементів виникає також і духовне.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локаята — локая́та іменник жіночого роду інд. Орфографічний словник української мови
  2. локаята — ЛОКАЯ́ТА, и, ж. Давньоіндійська система матеріалізму, що пояснювала світ взаємодією чотирьох елементів (землі, води, вогню і повітря), проголошувала матеріальний світ єдиною реальністю, а метою людського існування – насолоди. Словник української мови у 20 томах
  3. локаята — локая́та (санскр.) те саме, що й чарвака. Словник іншомовних слів Мельничука