Орфографічний словник української мови

лубоїд

лубої́д

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лубоїд — -а, ч. Шкідливий жук родини короїдових, личинки якого живляться лубом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лубоїд — ЛУБОЇ́Д, а, ч. Шкідливий жук родини короїдових, личинки якого живляться лубом. Чорний дубовий усач із своїми довжелезними вусами був, наче командир цілого загону хрущів і хрущиків, короїдів, бронзовок, лубоїдів, слоників (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. лубоїд — ЛУБОЇ́Д, а, ч. Шкідливий жук родини короїдових, личинки якого живляться лубом. Роздовбуючи гнилу деревину, відриваючи кору, дятел знищує тисячі личинок короїдів, лубоїдів, пильщиків (Корисні птахи.., 1950, 54).  Словник української мови в 11 томах