лубоїд

ЛУБОЇ́Д, а, ч.

Шкідливий жук родини короїдових, личинки якого живляться лубом.

Чорний дубовий усач із своїми довжелезними вусами був, наче командир цілого загону хрущів і хрущиків, короїдів, бронзовок, лубоїдів, слоників (О. Донченко);

Лубоїди мають закруглено-загнуті донизу надкрила й майже горизонтальне черевце (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. лубоїд — лубої́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лубоїд — -а, ч. Шкідливий жук родини короїдових, личинки якого живляться лубом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лубоїд — ЛУБОЇ́Д, а, ч. Шкідливий жук родини короїдових, личинки якого живляться лубом. Роздовбуючи гнилу деревину, відриваючи кору, дятел знищує тисячі личинок короїдів, лубоїдів, пильщиків (Корисні птахи.., 1950, 54).  Словник української мови в 11 томах