Орфографічний словник української мови

лузати

луза́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лузати — Лускати, розлузувати, розкушувати, розгризати; (кукурудзу) лущити.  Словник синонімів Караванського
  2. лузати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Розкушувати, розгризати, видобуваючи зернятко насіння, горіхів і т. ін. 2》 Те саме, що лущити 1). Лузати кукурудзу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лузати — ЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що. 1. Розкушувати, розгризати, видобуваючи зернятко насіння, горіхів і т. ін. Більша половина з їх [студентів] курила, лузала насіння, кусала горіхи, обсипаючи лушпинням чавунні східці й траву (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. лузати — як (мов, що, ні́би і т. ін.) насі́ння луза́ти (рідше лу́скати), перев з дієсл. Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Він змалку такий відчайдух. Це для нього ніби насіння лузати — красти. Що погано лежить, так і липне до його рук (В. Дрозд).  Фразеологічний словник української мови
  5. лузати — ЛУЗА́ТИ (розгризаючи, видобувати зернятко насіння, горіхів і т. ін.), ЛУ́СКАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ. Любка стояла під віконцем. Лузала гарбузове насіння (В. Земляк); Марко побачив громадянина, що весело лузав горіхи (М.  Словник синонімів української мови
  6. лузати — Луза́ти, -за́ю, -за́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лузати — ЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Розкушувати, розгризати, видобуваючи зернятко насіння, горіхів і т. ін. Онися походжала по світлиці та лузала насіння (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  8. лузати — Луза́ти, -за́ю, -єш гл. Лущить, шелушить. (Дівчата) дивляться та тушкують, лузаючи насіння та оріхи. Чуб. VII. 450. Ой вийду я за нові ворота, гуляю, гуляю, волоські горішки лузаю, лузаю. Лавр. 123.  Словник української мови Грінченка