луківництво — Орфографічний словник української мови

луківництво — Розділ агрономії, об'єктом якого є природні кормові угіддя та сіяні багаторічні трави. Словник термінів з агрофітоценології
луківництво — -а, с. Практична і наукова діяльність, пов'язана з поліпшенням природних і створенням штучних лук. Великий тлумачний словник сучасної мови
луківництво — ЛУКІВНИ́ЦТВО, а, с. Практична і наукова діяльність, пов'язана з поліпшенням природних і створенням штучних лук. Все своє життя він захоплювався луківництвом, кормовими травами і, передусім, люцерною (В. Словник української мови у 20 томах
луківництво — ЛУКІВНИ́ЦТВО, а, с. Практична і наукова діяльність, пов’язана з і поліпшенням природних і створенням штучних лук. Досліди Козаровицької станції луківництва доводять, що розорювати сухі луки треба дуже обережно (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах