лунатик —
-а, ч. Хворий на лунатизм, сновига.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лунатик —
Снохода, сноходця, сноходець, сновида, див. сомнамбула, ноктамбуліст
Словник чужослів Павло Штепа
лунатик —
ЛУНА́ТИК, а, ч. Хворий на лунатизм. Ані тіні непевності не було в жаднім його русі..; здавалося, що се лунатик, який ані крихти не почуває величезної небезпеки свойого [свого] положення (І. Франко); – А по трубах знаєте хто лазить? Лунатики (Ю.
Словник української мови у 20 томах
лунатик —
СОМНА́МБУЛА (людина, що ходить і діє уві сні), СНОВИ́ДА, СНОХО́ДА, ЛУНА́ТИК розм. Вона себе тримає, наче вві сні, наче сомнамбула, котра не керує вчинками своїми (Ю. Яновський); Левко побоюється дивитися на місяць, бо тоді сновидою станеш (М.
Словник синонімів української мови
лунатик —
ЛУНА́ТИК, а, ч. Хворий на лунатизм. Ані тіні непевності не було в жаднім його русі..; здавалося, що се лунатик, який ані крихти не почуває величезної небезпеки свойого [свого] положення (Фр.
Словник української мови в 11 томах