любенько —
1》 Присл. до любенький. 2》 Те саме, що гарненько. || у знач. присудк. сл. 3》 розм. Те саме, що любісінько.
Великий тлумачний словник сучасної мови
любенько —
ЛЮБЕ́НЬКО. 1. Присл. до любе́нький. Скажи ж мені правду, словечко вірненьке, Чи коли привернешся до мене любенько? (з народної пісні); Привіз мене чоловік на своє господарство .. Як-то жили ми любенько!...
Словник української мови у 20 томах
любенько —
ЛЮ́БО присл. (ніжно, з любов'ю), МИ́ЛО, ЛЮБ'Я́ЗНО, ЛАСКА́ВО, ЛЮБЕ́НЬКО. Семен був ставний парубок, і не раз йому любо посміхалась Ярина (П. Панч); Тільки-но говорив любо та мило і враз кинувся, як із ланцюга.
Словник синонімів української мови
любенько —
ЛЮБЕ́НЬКО. 1. Присл. до любе́нький. Скажи ж [Олеся] мені правду, словечко вірненьке, Чи коли привернешся до мене любенько? (Пісні та романси.., II, 1956, 260); Привіз мене чоловік на своє господарство.. Як-то жили ми любенько!...
Словник української мови в 11 томах