людинка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до людина 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
людинка —
ЛЮДИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до люди́на 1. Пройшла верстов з п'ятдесят чи з шістдесят лісом – ні хатинки, ні людинки... (Панас Мирний); Його [Прокопа Гордiйовича] думка вертається до Лiлi, до її слiв. “Хто ти така, людинко? Що в тобi криється?” (Ю.
Словник української мови у 20 томах
людинка —
ЛЮДИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до люди́на 1. Пройшла верстов з п’ятдесят чи з шістдесят лісом — ні хатинки, ні людинки… (Мирний, І, 1949, 219); Маленька, до неприємності гнучка людинка у цивільному, заходить до кабінету (Собко, Любов, 1935, 16).
Словник української мови в 11 томах
людинка —
Люди́нка, -ки об. ум. отъ люди́на.
Словник української мови Грінченка