людинознавець

людинозна́вець

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. людинознавець — -вця, ч., книжн. Той, хто добре знає, розуміє людину, її почуття, думки, тривоги, її світ (про письменників).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. людинознавець — ЛЮДИНОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч., книжн. Той, хто добре знає, розуміє людину, її почуття, думки, прагнення (про психологів, письменників і т. ін.). Чорновіл, як на мене, не був людинознавцем.  Словник української мови у 20 томах
3. людинознавець — ЛЮДИНОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч., книжн. Той, хто добре знає, розуміє людину, її почуття, думки, тривоги, її світ (про письменників). Письменник-людинознавець не може обмежувати себе якоюсь одною стороною людської діяльності (Рад. літ-во, 4, 1964, 30).  Словник української мови в 11 томах