людинознавець

ЛЮДИНОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч., книжн. Той, хто добре знає, розуміє людину, її почуття, думки, тривоги, її світ (про письменників).

Письменник-людинознавець не може обмежувати себе якоюсь одною стороною людської діяльності (Рад. літ-во, 4, 1964, 30).

Значення в інших словниках

1. людинознавець — людинозна́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. людинознавець — -вця, ч., книжн. Той, хто добре знає, розуміє людину, її почуття, думки, тривоги, її світ (про письменників).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. людинознавець — ЛЮДИНОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч., книжн. Той, хто добре знає, розуміє людину, її почуття, думки, прагнення (про психологів, письменників і т. ін.). Чорновіл, як на мене, не був людинознавцем.  Словник української мови у 20 томах