лясь —
виг. Уживається як присудок за знач. ляскати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лясь —
ЛЯСЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає короткий, уривчастий звук від удару чим-небудь м'яким або по м'якому. – Не вирвешся! – навмисне якнайголосніше галасував у кущах уже охрипший економ. У відповідь йому: лясь, лясь! (С.
Словник української мови у 20 томах
лясь —
ЛЯСЬ, виг. Уживається як присудок за знач. ля́скати. А що вже кручений той Яків, сама Жалійка скаже: вулицею йде, — по нозі лясь, верть, круть (Горд., Чужу ниву.., 1947, 27); — А один син Семенів як підскоче та мене кулаком по пиці лясь!...
Словник української мови в 11 томах
лясь —
Лясь! меж. Хлопъ! шльопъ! щелкъ! Лясь дверима, аж глина з стелі посипалась. Г. Барв. 89. Хоч лясь, та тільки не цурайсь. Ном. № 3312. Лясь зубами.
Словник української мови Грінченка