ліквідований — Орфографічний словник української мови

ліквідований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ліквідувати. || ліквідовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
ліквідований — ЛІКВІДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ліквідува́ти. Московське правительство не пойняло Кочубеєві й Іскрі (бувшому [колишньому] полтавскому полковнику) віри і приговорило їх до смерті. За смертю їх донос був ліквідований (Г. Словник української мови у 20 томах
ліквідований — Ліквідо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ліквідований — ЛІКВІДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ліквідува́ти. Він комендант табору, який скоро буде ліквідований, і в тій ліквідації він теж візьме участь (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах