ліквідований
ЛІКВІДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ліквідува́ти.
Він комендант табору, який скоро буде ліквідований, і в тій ліквідації він теж візьме участь (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 168);
В роки першої п’ятирічки капіталістичні елементи були в основному ліквідовані (Іст. КПРС, 1959, 436);
Пожежа була ліквідована без допомоги пожежної команди (Смолич, II, 1958, 81);
// ліквідо́вано, безос. присудк. сл.
Соціалізм завоював вирішальні перемоги. Ліквідовано умови реставрації капіталізму (Рад. Укр., 18.V 1962, 3).
Словник української мови (СУМ-11)